МЯУ-МЯУ VHQ МЯУ-МЯУ VHQ Красноуфимск МЯУ-МЯУ VHQ

Дерзкий дневник наркомана

Привет, друзья! Сегодня я решил раскумариться и рассказать вам о своем последнем приключении. Готовьтесь, потому что будет трэш!

Вчера я отправился в поискуху новых закладок для своей коллекции. Уже неделю я держался на автопилоте, исчерпывал запасы болта и был готов дропнуть что-то новое. Хотелось чего-то особенного, сильного, что могло бы унести меня на самые высокие волны.

Сначала я заглянул в свой любимый трэшовый магазинчик, где можно было найти все, что угодно. Заходил туда уже неоднократно, но каждый раз магазин радовал своим ассортиментом дивных пудр и капсул. Там я даже видел говорящую таблетку, но решил, что это слишком для меня.

Но вчера магазин был закрыт! Ни с чем не сравнимое чувство разочарования искало выход из моего организма. Подумав пару секунд, решил отправиться в другое место, где можно было бы найти то, что мне нужно.

Уже поздно вечером я попал в небольшую задворку, где собирались все любители закладок и других "интересностей". Было мрачно и немного пугающе. Но мне было все равно. Я был готов на все, чтобы получить свою порцию щастья.

Спустя некоторое время я встретил парня, который был известен своим непревзойденным знанием всех секретов наркотического мира. Он предложил мне свою помощь в поиске нужных закладок. Я согласился, ведь мне уже было все равно, что происходит.

Он повел меня в глубь бетонного джунгля и через некоторое время мы оказались в странном подвале. Там я увидел то, чего даже не ожидал. Куча мелких пакетиков с неизвестным содержимым! Мое сердце начало биться быстрее, я понимал, что это была моя находка.

Выбор закладок

Мы начали рассматривать каждый пакетик в поисках той самой идеальной порции. Я видел разные цвета, но мне нужно было не только визуальное наслаждение, но и настоящий кайф. В итоге я остановился на пакетике с белой пудрой, которая обещала взорвать мой мозг.

Волнительно было понять, как она действует на меня. Мы вернулись к парню, и я обнаружил, что он уже успел раскумариться с двумя другими наркоманами. Я пронзительно вдохнул эту пудру и через несколько минут понял, что действие началось.

Поднятие на новую волну

Мои мысли стали бегать быстрее, а сердце заходило в горло. Я чувствовал себя неуязвимым, как супергерой, готовый покорять мир. Я наслаждался этим новым состоянием, не заботясь о том, что будет дальше.

Я чувствовал себя победителем, хотя на самом деле был просто потерянным художником без кистей и цветов. Все мои таланты и креатив остались где-то позади, и я продолжал бежать по кругу, надеясь найти свой идеальный шедевр в этом проклятом мире.

Неминуемое падение

Снова и снова я начинал скатываться по наклонной плоскости. Вначале я осознавал это, но потом все становилось не важно. Мир начинал растекаться перед моими глазами, а я становился разбитым куском стекла, готовым порезать любого, кто попытается приблизиться.

Через несколько часов я понял, что времени уже нет. Мой организм был истощен, а разум потерялся где-то посреди этого безумия. Я понимал, что больше не контролирую свои действия.

Сделано - не вернешь. Я остался с разбитым сердцем и обезображенной душой. Жизнь - это не про закладки и трэш. Жизнь - это солнце, ветер и настоящая свобода. Давайте находить радость в маленьких моментах и ценить то, что у нас есть.

До встречи, пока!

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!